Щороку влітку автор цих рядків має звичку робити "інспекцію" елітних котеджних містечок в обухівському напрямку. Проїхатися вздовж та поперек Конча-Заспи, Козина і Нових Безрадичів займає кілька годин. І цього часу достатньо для того, щоб переконатися у покращенні життя вітчизняної чиновницької та бізнес-еліти.

Шматок раю в 20 хвилинах від центру Києва

Цей український праобраз Монако та Рубльовського шосе Москви дедалі сильніше радує око абсурдним поєднанням стилів та необмежених грошей. Дамба все глибше врізається в Дніпро, маєтки будуються, архітектурні смаки покращуються, а журналістська зацікавленість – зростає.

Коли в 2006 році вдалося заїхати на територію одного з таких поселень, побачити вдалося небагато. Дорога просто вперлася в залізні ворота зі шлагбаумом. Табличка "Стоп! Приватна власність" пояснювала, що далі рух заборонено.

– Але хто тут живе? – запитання до охоронця в камуфляжі, який вийшов зі свого павільйону.

– Табачник, – коротко відповів він. – Без їхнього дозволу пропустити не можу.

У той момент чиновницька кар’єра Табачника переживала не кращі часи. Він не балотувався до Верховної Ради, став депутатом кримського парламенту, а його прізвище спливало у кримінальній справі про події часів помаранчевої революції.

Однак за кілька місяців ситуація виправилася. Була створена антикризова коаліція, прем’єром став Віктор Янукович, а Табачник повернувся на посаду заступника голови уряду.

Тому цього літа не залишалося нічого іншого, ніж з'ясувати, як живе Дмитро Табачник.

Потойбічне життя українських політиків набагато цікавіше, ніж їхні клятви боротися за щастя знедолених.

А, як відомо, головним сторожем соціальної справедливості в Україні працює саме Дмитро Табачник, який відповідальний за цей напрямок роботи в уряді.

Оскільки суходолом дістатися до резиденції Табачника непрошеним гостям неможливо, кореспонденту "Української правди" довелося трохи зайнятися фізичними вправами, аби дізнатися, що саме ховається за високим парканом.

Табачник базується на дамбі в районі Конча-Заспи. Це – "найелітніші" українські території, куди повертається з роботи додому вся честь і совість епохи.

Якщо асфальт оберігає охорона і надпис "Приватна власність", то з іншого боку садибу Табачника оточує вода.

Оскільки ці водойми ще не приватизовані, то ніхто не має права вам заборонити піти нестандартним шляхом.

Тож кореспондент "Української правди" озброївся човном, веслами і фотоапаратом, щоб дізнатися про побутові хвилинки щастя гуманітарного віце-прем'єра.

Територія, на якій розміщено житло урядовця, викликає захоплення. Вона справді величезна – не менше гектара зелених газонів, розкішних верб і ялинок.

Півострів віце-прем'єра омиває вода одного з каналів, який поєднує Дніпро і дамбу. На території Табачника розташовано три будинки – тут живуть сам чиновник з братом та їхній батько.

Перший маєток з червоної цегли нагадує резиденції в елітних районах Лондона.

Будинок номер один

Другий будинок розташований по центру і домінує на цій території – він швидше подібний до американських палаців.

Будинок номер два

Третій будинок – найменший, і за деревами його побачити складніше. Але видно, що він стоїть під черепицею, оштукатурений і пофарбований у жовтий колір. Прикрасою третього будинку є простора веранда.

Будинок номер три

Садиби Табачника прекрасні не тільки тому, що розташовані біля водойми – увесь простір являє собою один великий парк, а в кількох місцях є невеликі причали.

В очі кидається обережність власників. Як видно, пост охорони влаштований не тільки на в'їзді, але і по всій території. Протягом фотосесії, яку проводила "Українська правда", перебуваючи на човні, з будки вийшов молодий чоловік, одягнутий немов спецназівець. До його честі, ніяких спроб перешкодити він не робив, хоча і слідував за судном вздовж берега.

Сам Табачник відмовився відповідати на питання нашого видання. "Українську правду" цікавило співвідношення рівня зарплати чиновника та його витрат.

Як відомо, Табачник з 1991 року, коли він отримав посаду старшого консультанта секретаріату Верховної Ради, не облишав державну службу. Тамтешні заробітки у всі часи не перевищували рівень менеджерів середньої ланки.

Також ми просили віце-прем'єра надати останню декларацію про доходи, публікувати яку від перших чиновників країни вимагає закон про боротьбу з корупцією.

У вівторок після засідання Кабміну кореспондент "Української правди" передав Табачнику відповідний запит. Прочитавши його, урядовець мовчки розвернувся і пішов. На питання, чи зможе він якось прояснити свою точку зору, Табачник відповів: "Я це коментувати не буду. В мене немає такої можливості".

Хоча щонайменше він міг все пояснити, пославшись на брата, який займається підприємництвом. Але в цьому разі Дмитро Табачник не відрізнявся би від Юлії Тимошенко, яка пояснює розкішний спосіб життя перепелиним бізнесом свого чоловіка.

Утім, наше видання, зацікавлене у всебічному і об’єктивному висвітленні даної теми, і далі залишається відкритим для Табачника.

"Чайний будинок Януковича" – про цей об’єкт в околицях Ялти складають легенди. Маєток, розташований за сім кілометрів від міста, біля Нікітського ботанічного саду, своїм виглядом породжує згадки про декорації розкоші із серіалу "Санта-Барбара".

"ООО "Дельфін-2001". Санаторій "Чорноморський". Секрет у тому, що в'їзд до маєтку – через територію зазначеного лікувально-оздоровчого комплексу.
Останні метри перед шлагбаумом – кілька напівзруйнованих хат. Але, на фоні жахливих доріг навіть у Ялті, в цьому поселенні лежить рівнозакатаний асфальт. Цим шляхом їздить Янукович.
Але вільного доступу на територію санаторію "Чорноморський", а відтак і до "чайного будинку" немає.
– Ви до кого? – з будки виходить охоронець. Радіостанція, що висить на ремені, тим часом починає повідомляти останні новини від його колег, які здійснюють обхід території.

– Та, от хочу купити путівку в санаторій, приїхав дізнатися... – на ходу доводиться вигадувати легенду.

– Місць немає! Найдешевша кімната коштує 1 200 гривень на день, але вони розкуплені на місяці вперед, - розповідає охоронець.

Санаторій "Чорноморський" складається з кількох корпусів, але об’єкт, який пов'язують із Януковичем, відокремлено стоїть з правого боку.

І хоча за шлагбаум не пропускають без санкції від чергового, це неважливо. Є одне місце, з якого відкривається чудовий вид на дачу.

"Їдьте по дорозі, і під газовою трубою зупиніться. Там ви все побачите", - розповідає місцева мешканка.

Те, що біля Нікітського ботанічного саду маєток прем'єра, у політичній тусовці знають майже всі.

Аборигени теж не мають жодних сумнівів, що за парканом розташована вілла Януковича.

Багато хто неодноразово бачив, як він сюди приїжджав, дехто був свідком, як він навідувався ще протягом будівництва об’єкту.

"Ми мешкаємо в селі Януковка, - додає жінка і показує на чудово заасфальтовану дорогу. - Ви ж розумієте, чому він тут покладений?".

Справді, з указаної нею точки маєток добре проглядається – видно горищний поверх і лоджію. Прямо за віллою починається лазурове море.

Крім того, легко помітити об’єкт із вишкою, який може бути вертолітним майданчиком.

Прямо за парканом будинку починаються виноградні посадки.

Найкраще оцінити архітектурне рішення будинку можна з вертольота, і такі фотографії є в розпорядженні "Української правди".

Крім чотирьох поверхів каскадом, в очі кидається відкритий басейн із джакузі, пальмові насадження та другий корпус – десь на триста квадратних метрів.

У свою чергу, "Дельфін-2001" входить у донецьку корпорацію "Міжрегіональний промисловий союз". І, крім самого Януковича і Пригодського, тут якось зупинявся Рінат Ахметов (інший непрямий акціонер "Міжрегіонального промислового союзу").
У останній же загальнодоступній декларації Януковича значилося 38 тисяч гривень зарплати на рік, 5 тисяч доходу дружини і нуль на рахунках та жодної копійки у акціях. З такої людини гріх брати гроші за відпочинок.

Родина Петра Порошенка завершує будівництво грандіозного маєтку у селі Козин під Києвом.

Про це свідчать фотографії, які є у розпорядженні "Української правди", датовані початком осені 2007 року.

У розпал виборчої кампанії країна була зосереджена на інших питаннях – тепер ми поновлюємо серіал про життєві умови вітчизняної еліти.

Порошенки уже можуть планувати оформлення інтер’єру палацу – коробки будинків виведені, і заселення сюди його великої родини – питання спритності при внутрішніх роботах.

Те, що Порошенко будує мега-будинок в Козині, не секрет в цих краях – на цю тему вже було кілька публікацій.

Більше того, на відміну від безсрібних чиновників, Порошенко має на це право: у єдиній публічно оприлюдненій декларації про доходи в 2005 році він показав 50 мільйонів офіційних активів.

А рейтинги журналів "Фокус" і "Кореспондент" оцінюють капітал Порошенка відповідно у 756 і 504 мільйонів доларів.

Сам екс-секретар Радбезу заявляв, що об’єктом у Козині відає його батько.

Територія оформлена на товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс Літо-2000", основним акціонером якого є Олексій Порошенко.

Раніше це була база відпочинку "Чайка", що належала Київській кондитерській фабриці імені Карла Маркса, власником якої є родинний концерн Порошенків "Укрпромінвест".

За словами Порошенка, вони придбали цей об'єкт соціальної інфраструктури "за ринковою ціною" на початку 2000-х років.

Нова резиденція шоколадних магнатів буде виконана за всім законами жанру житла українських мультимільйонерів.

Територія нового маєтку Порошенка займає, якщо оцінювати на око, близько одного-двох гектарів.

Центральний об’єкт – це великий будинок, виконаний у класичному стилі, чим здалеку нагадує чи то Міністерство закордонних справ України, чи то Білий дім у США.

Зовні це нагадує палац у класичному стилі з коринфськими колонами.
Доповнює ансамбль трохи менший будинок, який стоїть на відстані двадцяти метрів. Також на ділянці Порошенків є щось схоже на котедж для гостей, банний комплекс зі зрубу, дві альтанки біля води та колонада. Буде у Порошенків і своя маленька церква – швидше навіть каплиця.

Маєток стоїть на узбережжі річки Козинки, відповідно, тут також буде причал для суден.

Будівництво у Порошенків просувається доволі повільно – протягом останнього року тут з'явилися капличка, дерев'яна баня та альтанки біля Козинки.

Більшість дерев'яних будинків, які швидше нагадували бараки, знесли – раніше вони були об’єктами турбази. Ті, що залишилися, виконують роль вагончиків для будівельників.

У коментарі "Українській правді" Порошенко якось визнав, що його батько "там будує собі дачу – і правильно робить".

– У вас немає докорів сумління, адже раніше це був будинок відпочинку кондитерської фабрики?

– Компанія, де засновником був мій батько, купила цю базу за абсолютно ринковою ціною. Попри те, що були стосунки володіння (між Порошенками і фабрикою Карла Маркса).

Шість-сім років тому було ухвалено рішення продати базу відпочинку. Її виставили на продаж, була визначена її ринкова ціна, її міг придбати будь-хто з акціонерів. І хто запропонував найвищу ціну – той і придбав. Що і було зроблено.

Я – міноритарний акціонер у "Рошені" до передачі акцій у Фонд Петра Порошенка. Я вважаю, що підприємство має займатися виробництвом якісної продукції. Воно не повинно будувати профілакторії, будинки відпочинку... Підприємство має сплачувати людям зарплату, щоб людина могла приїхати туди, куди бажає, а не на загажену базу відпочинку з дерев'яними будинками, без туалету, з койками шість штук на будинок.
Тож тепер тут буде "спортивно-оздоровчий комплекс". До речі, шифрувати за такими назвами маєтки є доволі поширеною практикою. Наприклад, відомий на весь Крим палац під Ялтою, який належить чи то Януковичу, чи то Пригодському, називається "пансіонатом сімейного типу".